Презентація соціальних енциклік українською: посібник для відбудови

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
  • Не все золото, що блищить
        • Презентація соціальних енциклік українською: посібник для відбудови

          В Римі відбулося представлення збірки соціальних енциклік і деяких інших документів Римських Архиєреїв, перекладених українською мовою. В рамках заходу відбулася дискусія про значення соціальної доктрини Церкви в Євангелізації.

          «Соціальна доктрина Церкви як інструмент євангелізації», – тематична дискусія на таку тему відбулася 20 жовтня 2022 р. в стінах Папської української колегії Святого Йосафата, в рамках якої представлено збірник «Соціальні документи Церкви: енцикліки, радіозвернення, апостольське послання (1891-2015)», до якого ввійшли 10 енциклік, радіопослання та Апостольське послання. Упорядником видання є Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету. Зустріч організував директор цього інституту Тарас Дзюбанський.

          Захід розпочався спільною молитвою в каплиці колегії, після якого до гостей з привітальним словом звернувся ректор о. Луіс Касіян, ЧСВВ. Він висловив переконаність у тому, що соціальна доктрина є потужним інструментом, який може допомогти Церкві євангелізувати, насамперед, сумління та структури суспільного життя, адже коли вона втілюється в життя, то породжує надію та братерство, вчить людину бути носієм миру.

          «Найбільш замовчувана “таємниця” в світі»

          Відкриваючи презентацію, що відбувалася в конференц-залі колегії, Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені Андрій Юраш наголосив на тому, що соціальне вчення є не тільки добре опрацьованою теорією, але також конкретними вказівками для втілення в життя. «Це не лише якісь абстрактні речі, це не лише просто формальні документи, які можна читати, з якими можна знайомитись і лише обговорювати. Це документи, які треба осмислити, взяти до серця та прикласти до реальності, дуже складної і трагічної української реальності», – зазначив він, відзначивши послідовність і тяглість соціальних документів, які виявляють як спадковість, так і слід викликів епохи, в яких вони були написані.

          Представляючи збірник, Тарас Дзюбанський розповів про контекст появи першої соціальної енцикліки «Rerum Novarum» Папи Лева ХІІІ та про розвиток цієї теми в документах його наступників. Говорячи про соціальне вчення Церкви, доповідач поділився досвідом спілкування з діловими людьми та з чиновниками, для яких існування такої доктрини, що має за собою 130 років історії, виявляється несподіванкою, через що її можна назвати «найбільш замовчуваною “таємницею” в світі», про існування якої не знають навіть багато католиків. За словами Тараса Дзюбанського, ці документи, які відображають реакцію Церкви на виклики свого часу, можуть також стати посібником для справедливої післявоєнної відбудови України.

          Джерело вірогідності Церкви

          Наступним етапом заходу стала дискусія, на початку якої прозвучали три доповіді. Сестра Хелен Алфорд, OP, декан факультету Соціальних наук в Папському університеті святого Томи Аквінського, говорила про значення та вплив соціальної доктрини Церкви на академічне середовище. За її словами, вона може мати вплив на вирішення проблем, які світ покликаний розв’язувати сьогодні. Такий внесок допомагає Церкві бути більш вірогідною, про що свідчить, наприклад, досвід України, де Церкви, з одного боку, стали пліч-о-пліч з народом на Майдані, а з іншого – мають високий відсоток довіри населення, чого не побачимо в інших країнах Європи. А як головне завдання в академічному світі вона вказала на переосмислення і подолання індивідуалізму, породженого просвітництвом, повернувши у суспільний дискурс вимір стосунків, як характерної риси людини.

          Джерело креативності любові

          Майкл Северанс, директор Римського офісу «Інституту Актона», розповів про діяльність цієї організації, яка зродилася наприкінці 1980-х років з метою сприяти розвиткові ринкової економіки в пост-комуністичному контексті, яка б ґрунтувалася на християнських цінностях, враховуючи, що після років атеїстичного панування для цілих поколінь ці цінності є невідомими. Головним принципом діяльності, спрямованої на те, щоби «будувати вільне, але чеснотливе суспільство», є усвідомлення шляхетності кожної людини, усвідомлюючи, що всі ми є «дітьми Царя Всесвіту». Покликаючись на досвід батька, який був військовим лікарем під час війни у В’єтнамі, і на слова Папи Франциска, доповідач підкреслив, що коли по-справжньому наближаємося до страждаючого, то стаємо креативними в любові.

          Засіб долання упереджень

          Олена Комісаренко, докторантка Папського університету святого Томи Аквінського, поділилася досвідом мирянки, що пропагує соціальне вчення Церкви, говорячи про те, як ця доктрина допомагає відповісти на запитання про те, як жити Євангелієм. За її словами, вона є фундаментальним засобом євангелізації дорослих, подолання упереджень. Доповідачка розповіла про це на основі своєї участі в русі «Економіка Франциска», до якого Папа Франциск запросив молодих економістів, підприємців, активістів та промоутерів змін, заохочуючи творити нову модель економіки, зосередженої на людині.

          Дискусія

          Завершальною частиною презентації стала дискусія, під час якої доповідачі відповіли на запитання учасників, зокрема, на такі актуальні теми, як боротьба з корупцією та будування миру. Було наголошено на провідній ролі Церкви у тому, щоби проповідувати ці цінності, адже викорінення корупції вимагає зміни суспільної норми Важливими запобіжниками корупції названо субсидіарність і недопущення абсолютної влади. Під час дискусії про мир, який за словами святого Івана Павла ІІ повинен, найперше, запанувати в серцях, звернено увагу на те, що це не академічна справа, а вимога будувати стосунки, наближатися до страждання людини. Це також вимагає часу, терпеливості та розсудливості. Мужність захищати слабких і уразливих також є частиною будування справедливого миру. У молитві «Отче наш» єдиною річчю, яку чинити повинні ми, є прощення. Тож це також важливий елемент, починаючи від прощення собі. Підкреслено також, що найкращі теорії будуть безплідними без благодаті, яка утверджує волю чинити добро та просвічує уми.

          Тарас Дзюбанський: вірю, що такий збірник може стати орієнтиром

          В інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News Тарас Дзюбанський розповів про реалізацію проекту перекладу соціальних енциклік і поділився думками про те, яке значення соціальна доктрина Церкви може відіграти в сучасних українських обставинах.

          Інтерв’ю з Тарасом Дзюбанським

          Що спонукало Вас до публікації цього збірника, і якими були труднощі у процесі його укладання?

          До публікації цього збірника надихнула участь пана Мирослава Мариновича в одній із конференції в Римі (Італія), під час якої було презентовано подібне видання італійською мовою. Якщо я не помиляюся, це було у 2015 році. У 2017 році був отриманий перший грант для реалізації цього проекту і від 2017 до 2019 року здійснювалися переклади і вже саме видання вийшло в 2020 році. Однією із труднощів цього проекту був сам переклад, оскільки було нелегко знайти еквівалентні концепти в сучасній українській мові до деяких термінів, такі, як наприклад, «субсидіарність», або інший термін, який не завжди легко дослівно перекласти, це термін «caritas», який означає не просто «любов», а «милосердну любов».

          Поясніть, будь ласка, тему дискусії, яка відбулася після презентації? Яким чином людина може пізнати Христа і Його Євангеліє через соціальну доктрину?

          Після презентації збірника в нас була цікава дискусія на тему «Соціальна доктрина церкви як інструмент євангелізації». Всі члени Христової Церкви – миряни, священики, монахи – покликані до того, щоб проповідувати Боже слово, євангелізувати сьогоднішнє суспільство. Звичайно, що соціальне вчення Церкви не є догматичним вченням, але воно бере свій початок із богословських та догматичних концептів, тобто Боже слово є одним із джерел для соціального вчення Церкви. Тому, власне, ті люди, які сприяють втіленню соціального вчення Церкви, які роблять конкретні ініціативи, які випливають і базуються на соціальному вченні церкви, у такий спосіб проповідують Христа та поширюють Його Євангеліє в цьому світі.

          Яким чином 30-річні зусилля УГКЦ, спрямовані на втілення засад соціальної доктрини Церкви, допомагають їй тепер відповідати на виклики, поставлені повномасштабною війною?

          Із повномасштабною війною, яку розв’язала Російська Федерація проти України, перед Україною постало набагато більше соціальних викликів, починаючи від розуміння гідності людської особи, закінчуючи самою економікою. Тому тепер можемо побачити важливість зусиль, які Українська Греко-Католицька Церква спрямовувала понад більше ніж 30 років на втілення тих головних засад соціальної доктрини Церкви. І ми як вірні УГКЦ можемо звертатися до окремих енциклік на теми соціального вчення Церкви, для того щоби знайти орієнтири і відповіді на непрості питання, оскільки ми перебуваємо сьогодні у важкому становищі, в стані повномасштабної агресії та війни. Я вірю, що цей збірник може стати таким орієнтиром, і, звичайно, моєю мрію про те, щоби вже після війни, після нашої перемоги, збірник соціального вчення Церкви став бестселером.

          В чому полягає актуальність та оригінальність цього збірника?

          Актуальність збірника «Соціальні документи Церкви» полягає в тому, що соціальна доктрина Церкви є гнучкою і, отже, ми можемо прослідкувати її тяглість, а також її розвиток у світлі тих історичних подій, в яких перебуває людина в тій чи іншій епосі. У зв’язку з війною, з пандемією (збірник був виданий ще перед цими двома глобальними катастрофами), його актуальність стає ще більшою.

          А оригінальність збірника полягає в тому, що, мабуть, вперше в Україні були зібрані переклади дванадцятьох документів Римських Архиєреїв, присвячених соціальним питанням, і таким чином, такі теми, які найбільше торкаються конкретного життя людини та суспільства, обговорюються і виносяться на загал. До цього збірника увійшли документи вісьмох Вселенських Архиєреїв: Лева ХІІІ, Пія ХІ, Пія ХІІ, Івана ХХІІІ, Павла VI, Івана Павла ІІ, Венедикта XVI та Франциска. Це видання є корисним не лише для тих, хто вивчає богослов’я чи релігієзнавство, але сподіваємося, зацікавить також і мирян різних Церков, а також усіх людей доброї волі, також і тих, які не належать до католицької і християнських Церков.

          Vatican NEWS

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Поради від військового капелана на Різдвяний піст
        • Не все золото, що блищить
          • Оціни

            [ratemypost]